Чи можливо солі, перестати бути солоною

Ісус порівнює своїх послідовників з двома реаліями які в принципі, не можуть, втратити свою силу, а якщо якимось чином і можуть, то цьому е пояснення чому. Перша із них він каже в Евангелії Матвія п’ятому розділі 13 вірш…

Ви — сіль землі, але коли сіль стає прісною і втрачає свій смак, як її знову солоною зробити? Вона стає ні на що непридатною. Хіба що викинути її геть, щоб топтали люди. Від Матвія 5:13 UMT

Сіль по свій природі е мінералом який не може ні при яких обставинах втратити свою силу. Незалежно в теплі чи холоді, світлі чи темряві, сіль залишаеться сілью і завжди готова солити. Ісус ннатякве нам що якщо ми його, ми як та сіль яка ніколи не міняє своеї природи. Хоча він і каже, якщо сіль втратить силу то вона нікому не потрібна. Але сіль ніколи не втрачає свою силу, даючи нам розуміти, якщо ми Його, то ми ніколи, не втратимо силу, бо наша сила в Ньому.

Далі в 14 вірші він порівнює своїх послідовників до світла: Ви — світло світу. Неможливо сховати міста, що стоїть на вершині гори. Ніхто не ставить запалений світильник під перевернуту посудину, а на поставець, і він тоді світить усім у хатіВід Матвія 5:14-15 UMT

Ми розуміємо що будь яка лампа що світить, мае бути підключена до енергоносія, і несвітить лампа тільки тоді коли відключена. Ісус каже якщо ви підключені до мене то ви як та лампа яку не можна сховати бо вона буде світити, як той город на вершині гори якого усі бачать. І далі він завершує свое повеління нам кажучи: Нехай світло ваше сяє людям, щоб вони бачили ваші добрі вчинки і прославляли Отця свого Небесного».” Від Матвія 5:16 UMT

Ісус очікує що ми, як та сіль яка залишаеться сілью, при будь яких обставинах, і як та лампа підключена  до свого енерго-носія яка світить всім в домі. А як у вас? Ви змінюетесь під температурою життя, чи ви як та сіль, яка завжди солона, і в любий час додае смак до їжі. А як ваша лампа? Вона підключена до енергоносія яким е Ісус.

Як ви думаєте ?

У житті своєму ви повинні думати й чинити так..,

Апостол Павло в посланні до филипян 2:5 каже:“У житті своєму ви повинні думати й чинити так, як Ісус Христос. Щоб ми думали й чинили як Ісус Христос то нам треба, в першу чергу, дозволити вченню Христа, серйозно впливати на наші думки, які в свою чергу будуть потім мати реальний вплив на наші вчинки. Далі: Хоч і був Він Богом у всіх відношеннях, та не вважав Свою рівність Богові скарбом, за який треба триматися. Цікаво Ісус не тримався правом бути тим ким він насправді був, Богом. Він залишив свої божественні атрибути, і не тримався своїх привілегій. Павло продовжує кажучи, Замість того, Він полишив Своє місце із Господом, ставши рабом, звичайною людиною.

Всі люди люди світу хотіли, і хочуть, ну хоча би виглядати, хоч трошки вищими як вони є,а Ісус це зробив якраз навпаки, цитую далі І ставши таким, принизив Себе, й був покірливим до останньої години, аж до смерті на хресті. Такий ось приклад нам залишив Ісус поки жив на землі. Далі Павло пише: Через те Бог возніс Його і звеличив до таких висот, давши Йому ім’я, яке є найважливішим, від будь-якого іншого імені, щоб усі, хто знаходиться на небі, на землі і під землею, схилили коліна на славу імені Ісусового.І щоб усі уста проголошували, що Ісус Христос Господь на славу Бога Отця.” Цікаво що Смирення свого Сина Небесний Батько звеличує, і каже нам а зараз, Ім’я Ісуса є найважливішим іменем перед яким мае схилитися кожне коліно, де б воно не було чи то на небі, землі, під землею нема різниці. Ім’я Ісуса Христа сьогодні є найважливішим бо тільки в Його імені є спасіння від вічної загибелі,в Його імені є зцілення кожного рівня, чи то тілесне душевне чи духовне.

Ми бачимо що Люцифер колишній херувим горделиво превозносить сам себе і є відкинутий і понижений в статусі, а Ісус добровільно понижає сам себе і є звеличенний Далі Павло каже: “Отже, поміркуйте, що ми маємо у Хресті: втіху, яку Він дарував нам, радість, що йде від Його любові. Щасливі люди ті, яких люблять, і які люблять, ми не можемо радіти, якщо не живемо в любові це правда.Радість бере початок свій від істинної любові, саме це смирення Ісусове приводить нас в:спільність Духу, співчуття іншим і милосердя. Далі Павло вже просить нас кажучи: Тож доповніть радість мою, думаючи однаково, маючи одну й ту саму любов, з’єднавшись у досягненні однієї мети, живучи у злагоді.

Тут вже йде мова про едність церкви, він продовжує послання пишучи нам: Не робіть нічого через заздрість або нікчемну пиху. Ви знаєте Якраз Ісус мав чим пишатися та не пишався, не тримався свого статусу як Бог але смирився і якраз у своєму смиренні нам залишив приклад.Краще, в покірливості своїй, вважайте іншого кращим за себе. Ось тут всім нам треба сильно постаратися щоб важати іншого а не себе кращим за себе, це вже наша добровільна і клопітка щоденна праця над собою. Далі каже: Кожен має переслідувати не лише свої інтереси, а й зважати на інтереси інших.”Звичайно все це, ми всі хто читае слово Господне розуміємо і практикуємо кожен на своєму рівні. Я кажу Це нам як нагадування щоб ми не зупинилися десь на якомусь досягненому рівні а навпаки ще більше зміцнялися в слові і практиці слова в нашому житті. Ми всі хочемо жити в любові, ми хочемо любити і бути любимими. І тут є тільки один шлях, думати і чинити як Ісус Христос.

А ви як думаєте.

Приклад Христа

“У житті своєму ви повинні думати й чинити так, як Ісус Христос. Щоб ми думали й чинили як Ісус Христос то нам треба, в першу чергу, дозволити вченню Христа, серйозно впливати на наші думки, які в свою чергу будуть потім мати реальний вплив на наші вчинки.

Бо зброя наша, якою ми б’ємося

“І, хоч ми живемо в світі, та не воюємо так, як цей світ. Друге Послання до Коринтян 10:3-5 UMT Звертаючись до Коринтян, Павло пояснює церкві яку війну ми як послідовники Ісуса Христа ведем і якою зброєю ми бʼемося.